29.08 Projekttag und gemeinsame Abend im Biergarten

Wie auch die Tage zuvor fing auch der „letzte“ Tag voller Erwartungen an. Wir trafen uns wie gewohnt morgens am Hotel, um unser gemeinsames Programm zu starten. Die am vorigen Tag im Kino gesammelten Eindrücke lagen noch immer drückend in der Luft, entluden sich dann in gleichbleibenden Wellen, sowohl in positiver als auch negativer Kritik. Letztendlich diskutierten wir noch eine Weile über Politik und vor allem die Eindrücke in dem Film und dem Umgang und deren Berechtigung. Vor allem die ukrainische Seite empfand den Film an vielen Stellen als verletzend und überzogen. Jedoch gab es auch viele Gegenstimmen die der Kunst ihren Freiraum gewährten und den Film im Rahmen einer künstlerischen Auseinandersetzung verstanden.

Nach diesem doch schwer im Magen liegenden Beginn eines letzten Arbeitstages brauchten wir erst einmal ein lockeres Spiel bevor die eigentliche Tagesarbeit beginnen sollte. Trotz hohem Arbeitspensums in unseren Arbeitsgruppen, welche noch am gleichen Tag zu präsentierende Projekte hervorbringen sollten, war unser aller Beitrag zu verschiedenen Themen, welche auch über das nun sich am Ende befindende Projekt weiterlaufen soll, von vollem Erfolg gekrönt. Die Arbeit an unseren Projekten nahm den größten Teil der Arbeit ein und beschäftigte uns den gesamten Nachmittag über. Nach langer und intensiver Arbeit an den Projektgruppen präsentierten wir uns gegenseitig unsere Ergebnisse.

Abschließend trafen wir uns alle noch auf einen Umtrunk mit deftiger Speis in einem für Leipziger Verhältnisse typischen Biergarten und verabschiedeten uns allmählich von dieser Reise mit einer letzten Evaluation. Das abendliche Mahl beinhaltete sowohl die Möglichkeit einer vegetarischen-, einer veganen- und einer Hack-Bolognese mit Spagetti und einem Freigetränk wie etwa: Fanta, Cola, Sprite oder auch Bier. Ich entschied mich für Fanta.

Сьогоднішній день розпочався з дуже цікавої теми. Вчора ми відвідали прем´єру фільму українського режисера Сергія Лозніци «Донбас», у якому він відобразив події, які відбуваються на сході України. Він не став відображати у фільмі свою думку стосовно ситуації, а відображав підтвердженні події. І сьогодні ми приймали участь в обговоренні цього фільму, де кожен міг висловити свою думку, сказати що він думає стосовно побаченого. Українська сторона проекту прийняла фільм дуже емоційно, і ці емоції були дуже не зрозумілі с початку, всім потрібен був час, щоб обдумати все побачене, зпівставити зі своїм баченням ситуації. Кожен мав свою думку, на жаль не всі встигли все сказати, але почуте було дуже важливо як для українців, так і для німців. Було цікаво почути думку німецької сторони, як вони бачать всю ситуацію зі сторони, як вони сприйняли побачене, які емоції вони відчули, бо на жаль, вони не змогли зрозуміти весь фільм. Думки про фільм були дуже різні: хтось побачив в ньому купу бруду, хтось взагалі не зрозумів побачене, когось фільм змустив трохи переоцінити ситуацію, декому він взагалі не сподобався. Але одне можна сказати точно – він нікого не залишив байдужим. Змусив кожного подумати про те що він чує, і що він бачить. На мою думку, що режисер який позиціонує фільм як анти-воєнний – досягнув своєї цілі, бо кожен виказав свою антипатію до побаченого насильства. Після обговорення фільму кожен обрав для себе захід (які відбувалися протягом всього тижня), який йому сподобався найбільше. І потім зробили невеличкий «speed dating», на якому кожен розказав що йому сподобалось найбільше, і чому. Було дуже приємно почути думку кожного, бо всі знайшли там свою тему і пояснили чому вважають важливою саме її. Жоден захід не залишився без уваги, і це було також дуже приємно. Дуже звернуло на себе увагу те, що коли ти починав розвивати свою думку, розповідати що ти думаєш, кожен з учасників починав тебе підтримувати, а деякі і самі вислослювалися стосовно цього. Наступним пунктом програми було розроблення власних проектів. Це був дуже важливий захід тому, що кожен починав мислити по-іншому. Ненадовго кожен поставив себе на місце організатора, і зрозумів, яку колосальну роботу треба виконати, щоб здійснити свій проект. Починав думати не про те, чи сподоюається це йому, а чи сподобається це кожному, і чи є це дійсно важливим. Всі учасники віднеслися до завдяння дуже відповідально, кожен сказав свою аргументовану думку, і було приємно побачити, що кожен має стільки ідей. Також була дуже крута заключна частина, де кожен учасник розповів свою думку, стосовно всього проекту. Я вважаю цю частину дуже важливою для організаторів тому, що кожен сказав не тільки те, що йому сподобалось, а також кожен висловив свою критику. На мою думку це дуже важливо для розуміння того що зробили не правильно, що треба наступний раз змінити, або замінити. Це додає дуже багато досвіду організаторам для наступних проектів, щоб наступний раз все вийшло ще краще. Хоча однозначно, кожному сподобався цей проект, кожен взяв з нього щось своє, що є для нього важливим, і не було нікого, хто б залишився не задоволеним.

Benjamin und Eduard